УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ)

УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урегулюва́ти. Зроблено перші кроки в справі обмеження гонки озброєнь. Тривають пошуки шляхів урегулювання існуючих міжнародних конфліктів між державами (Ком. Укр., 6, 1975, 38); Врегулювання стоку Дніпра, створення каскаду великих водоймищ дозволить зрошувати на півдні України великі масиви родючих земель (Наука.., 7, 1961, 30). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.